Лія Ахеджакова: Нехай ображають, нехай кидають в мене каміння, але я Україну не зраджу!

“Нехай ображають,
нехай кидають в мене каміння,
але я Україну не зраджу!”

Лі́я Меджи́дівна Ахеджа́кова (нар. 9 липня 1938, Дніпропетровськ, Українська РСР) — радянська і російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1970). Народна артистка Росії (1994)

Лія Ахеджакова виросла в театральній родині. Мати, Юлія Олександрівна — акторка Майкопського драматичного театру, вітчим Меджид Салехович Ахеджаков — головний режисер того ж театру. Після одруження матері з Меджидом Ахеджаковим, що замінив дівчині батька, Лія жила й навчалася в Майкопі.

1956 року Лія вступила до Московського інституту кольорових металів, де провчилася півтора року.

З 1961 працювала в Московському театрі юного глядача в амплуа травесті.

1962 року закінчила Державний інститут театрального мистецтва (ГІТІС) ім. А. В. Луначарського.

З 1977 працює у театрі «Современник».
Відома своєю активною громадянською позицією[8].

Під час Євромайдану акторка розповіла, що пильно стежить за ходом подій і дуже переживає і одночасно захоплена сміливістю українців.

Лія Ахеджакова підкреслила, що Росії є чому повчитися в України[9].

Вона зазначила: попри те, що російський і український народи є братами, Україна «втекла» від Росії за першої ліпшої нагоди.

Це пов’язано з тим, що на українській землі ще пам’ятають табори Сталіна і Голодомор[10].

У березні 2014 року разом з понад 200 іншими російськими кінематографістами акторка підписалась під зверненням до українських колег зі словами підтримки і запевненнями, що вони не вірять офіційній пропаганді Кремля, яку поширюють провладні ЗМІ та проти російської військової інтервенції в Україну[11].

Підписала звернення ініціативної групи з проведення конгресу інтелігенції «проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму», підписала звернення на захист російського музиканта Андрія Макаревича, що виступив із критикою політики російської влади щодо України.

У липні 2014 року актриса знову публічно виступила, прочитала вірш Орлуші «Реквієм по МН-17», де від імені Росії взяла на себе відповідальність за збитий над Донецькою областю пасажирський літак.

29 червня 2015 року під час інтерв’ю телеканалу «Дождь» принесла публічні вибачення «народу Вірменії за російську агресію».

У березні 2015 року виступила з підтримкою Надії Савченко[12], у 2018-му — на захист українського режисера Олега Сенцова.

Джерело